Шкільна бібліотека: 2014

День Збройних Сил України

День Збройних Сил України відзначається щорічно 6 грудня. Примітно, що в державі існують офіційні свята всіх видів збройних сил — повітряних військ, флоту і сухопутних підрозділів. Але от саме 6 грудня відзначається свято, яке символізує єдність усіх видів військ України. Затверджено це свято було 1993 році і з тих самих пір він став одним з улюблених серед населення. До речі, зовсім не випадково обрана дата 6 грудня — саме в цей день в 1991 році був прийнятий закон про формування озброєнь сил незалежної держави Україна.
В цей день ми також приєднуємося до привітань наших славних воїнів та бажаємо їм швидкого повернення до своїх родин з перемогою, а також міцного здоров'я та надійних тилів.

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

За пропозицією Міжнародної асоціації шкільних бібліотек (IASL) міжнародний День шкільних бібліотек, який проводився щорічно четвертого понеділка жовтня, було перетворено в місячник. На підтримку даної міжнародної ініціативи в різних країнах світу з 2008 року започатковано щорічне проведення у жовтні Міжнародного місячника шкільних бібліотек.

2014 рік став початком щорічного проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, що проходитиме в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек з 01 по 31 жовтня.

У 2014 році перший Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек проходитиме під гаслом «Шкільна бібліотека - стратегічний партнер освіти».

У тиші храму, де живуть слова,
І мови, й пісні рідної до болю,
Ти опромінена і трепетно жива,
Чаклуєш всіх великою любов'ю...

Ціми поетичними рядками починався літературний вечір "Час читати".
"Хто багато читає, той багато знає", - так кажуть у народі. Книжка вчитиь, як на світі жити, вона відповідає на безліч запитань. Кожна людина знає, що мудрішого друга, ніж книга, не знайдеш. Отже, єдиним прагненням цього заходу було довести, що книжка - це чудовий витвір людського розуму, найвірніший друг людини.

Щоб сприяти формуванню інтересу до читання, на вечир була запрошена місцева поетеса Кузьменко Віра Іванівна, яка запропонувала послухати свої вірші.

Приємно вразила своєю талановитістю і учениця 8-го класу нашої школи Ольхова Анна, яка пише вірші з 9 років.

Не залишилися в боргу й учні школи, кожний клас також підготував вірші та музичні номери.

Дитина - найкращий, найвдячніший читач. Відома істина. Книг, прочитаних у дитинстві, не забуває ніхто, тому треба заохочувати учнів до читання.

З першими осінніми листочками у жовтні місяці, традиційно у нашій шкільній бібліотеці проходить цікавий захід "Посвята в читачі". У рамках цього свята звучали віршовані рядки у виконанні учнів 1 та 2 класів, проведено вікторину на знання дітьми змісту казок, відгадування загадок. Школярики давали "Клятву читачів", а в кінці заходу, з метою бережливого ставлення до книги, юні читачі в дарунок від бібліотекаря отримали буклети, де запропоновані рецепти лікування книги, коли вона потрапила в біду.

Україна - єдина країна

УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНА

Споконвічна – рідна земля,
Незалежна – держава моя,
Вічна і завжди єдина
Ненька моя – Україна

Микола Бук

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, Батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.

Буває, часом, сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

Україна – неозорі простори рідної землі, що прослалися від Карпат до Чорного моря. Україна – це історія народу, який протягом багатьох років боровся за свою свободу і незалежність.

Україна – це рідна мова, яка, долаючи перешкоди і всілякі перепони, стала однією з найрозвинутіших мов світу.

Україна – наша Батьківщина. Василь Симоненко писав: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»

ДОБРИЙ ДЕНЬ, УКРАЇНО МОЯ!
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
П. Тичина

Любіть Україну, як сонце, любіть…

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!
Володимир Сосюра

Історія України та народу, що живе на цій землі, губиться в сивій давнині. Назва «Україна» (край, земля) означає територію, що була основою Київської Русі у ХІ-ХІІ ст. Уперше цей термін уживається в Київському літописі в 1187 р. стосовно земель Південної Київщини та Переяславщини. З кінця IX ст. Руська земля стала центром, політичним і територіальним ядром утворення єдиної держави східних слов’ян, що закріпила за собою назву Русь. Вона була однією із могутніх держав Європи.

Високий авторитет Київської Русі в тогочасному світі закріплювався тісними зв’язками київських князів з багатьма зарубіжними дворами. Велику роль у розвитку тогочасної держави відіграли князі Володимир Великий та Ярослав Мудрий. За часів Володимира Великого Київська держава досягла високого рівня військової могутності, економічного розвитку й культурного піднесення. Ярослав Мудрий організував походи проти печенігів, відвоював для своєї держави галицькі терени, заснував Київську митрополію, розбудував Київ та інші міста, побудував перлину нашої архітектури – храм святої Софії, інші собори, заснував бібліотеку, було створено перший писаний звід законів Київської Русі – “Руську Правду”. Через династичні шлюби своїх дітей налагодив дипломатичні зв’язки з багатьма країнами. У роки його правління Київська Русь досягла найвищого розквіту.

Володимир Мономах, глибоко розуміючи згубність міжкнязівських чвар, доклав зусиль для об’єднання Київської держави. Він, зокрема, став одним з організаторів зустрічі найвпливовіших князів у Любичі, під час якої було досягнуто згоди про спільні заходи в боротьбі проти кочівників. Своє ім’я уславив також вдалими походами проти половців. З Мономаха розгорнулося велике будівництво в Києві; було споруджено міст через Дніпро, кілька храмів. Знову почала збагачуватися державна скарбниця. Мудрий володар, Мономах, хай і тимчасово, припинив усобиці та об’єднав більшу частину Київської Русі. Після смерті Ярослава держава була поділена на 6 частин. Це призвело до розладу Київської держави у 30-40-х роках XII ст., а згодом монголо-татарського іга.

На довгі роки Україна втрачає свою державність. Вона була під владою Литви, Польщі, Австро-Угорщини, Росії. Боронитися довелося майже повсякчас. Звідусіль йшли на родючі українські землі незчисленні завойовники, щоб стати власниками щедрої землі. Але усі їхні спроби виявилися марними. Не міг допустити волелюбний народ, щоб його ненька-Україна схилялася перед кимсь на коліна, ставала годувальницею нахабних поневолювачів. Тому завжди, за будь-яких обставин, українці намагалися відстояти свої права, захистити рідну землю. Згадаймо слова Василя Кравчини з кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні”: “Ми б’ємося за те, чому нема ціни у всьому світі, — за Вкраїну, за єдиний народ, що не знайшов собі в століттях Європи людського життя на своїй землі, за народ розторсаний, роздертий”. Ці слова ведуть змучених, скривавлених солдат у бій, можливо, для них останній. Так, нашій країні довелося багато чого пережити: і підступні зради, і криваві війни, і страшну розпуку, і нелегкі роки поневолення. Але ми усе ви – тримали, не зламалися, а стали ще міцнішими, ще дужчими, щоб будувати нову Україну — самостійну державу, здатну бути однією з найкращих та найвеличніших держав світу.

Згадаймо такі великі імена, як гетьман Богдан Хмельницький, який звільнив Україну з-під ярма Польської Шляхти. Пилип Орлик – автор першої конституції. Іван Мазепа намагався орієнтувати Україну на Європу і визволити від влади царської Росії. Михайло Грушевський – перший президент Української Народної Республіки, учений світового рівня. Українська історія має ще багато прикладів відданого служіння її кращих синів та дочок ідеї української державності.

Особливу роль відіграли українські письменники. Тарас Шевченко для нашого народу є справжньою святинею: натхненником національних ідей, проповідником волі і добра, правди і справедливості, символом незалежності та соборності України. З виходом «Кобзаря» наддніпрянський Шевченко став всеукраїнським «речником» нації, виразником інтересів усіх, хто дбав про її духовний розвиток, об’єднавши мовою своїх творів розірвану державними кордонами Україну і все світове українство в єдину націю. Силою свого художнього слова поет прославив Україну на весь світ у той час, коли вона перебувала в рабстві. Дмитро Павличко писав: «В організмі кожного народу, як і будь-якої окремішньої людини, є ті, досі не вивчені резерви, що в кризові моменти хвороби спричиняють вражаючий ефект самовиліковування. У подібному кризовому стані опинився організм нації на часи Шевченкового явлення: Україну уже відспівали і чужі, і чимало своїх. І чи не в останньому ударі поминального дзвону механізм самозбереження нації послав у світ себе в образі і подобі Шевченка: Я – є!» Тарас Шевченко зумів відродити Україну з руїни, стати ідейним наставником, лідером великого народу, національним пророком.

Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем’я люте,
В останню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Треба згадати про Івана Яковича Франка, який ідеї соборності України присвятив все своє життя. Він був прогресивною людиною, патріотом своєї держави, йому так боліла доля своєї Батьківщини, що письменник свідомо хотів одружитися з дівчиною зі Сходу. Так і сталося. На весіллі всі говорили, що цей шлюб – символ єдності Заходу і Сходу. Франко першим заснував у своїх краях партію європейського зразка (радикальна партія). На той час Західна Україна входила до складу Австро-Угорщини, жителі називали себе русинами. У 1893 році Франко першим на Західній Україні почав вживати термін «українець», «український». Програма партії ставила мету – це соборність України. До кінця свого життя великий Каменяр болів душею за Україну і вказував, що потрібно зробити, щоб недержавна нація досягла своєї державності.

Незалежність України – заслуга не лише певних політичних сил та рухів, але й усього українського народу, здійснення мрій багатьох його поколінь. Варто згадати, що завжди, навіть за найменш сприятливих обставин, проголошувалась державність, зокрема тільки в ХХ столітті чотири рази. 22 січня 1918 року (ІV Універсал Центральної Ради), 30 червня 1941 року у Львові (Акт відновлення Української держави), 5 жовтня того ж року в Києві, 24 серпня 1991 року (Акт проголошення незалежності України). А ще ж проголошення в листопаді 1918 року Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), проголошення незалежності Карпатської України (березень 1939 року)

На жаль, історія розпорядилася так, що ми знову опинилися в складі іншої держави – УРСР належала до СРСР, зазнала утисків, пригнічень, голодомору, сталінського терору, репресії, треба було пройти ще багато випробувань. Та вільний дух постійно піднімався все вище і вище. Україна стала незалежною європейською самостійною країною.

Атрибути держави.

Національні символи − це свідчення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації. Вони покликані служити надійною основою формування громадянських рис особистості, її патріотизму, національної свідомості. Україна має такі державні символи: Державний Прапор, Гімн і Герб.

Національний Гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Його більше століття тому написали поет П. Чубинський та композитор М. Вербицький. Слова гімну, які були надруковані вперше в 1869 році, так припали до серця всім українцям, що вони навіть приписали їх Т. Шевченку.

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
П. Чубинський

Герб-Тризуб був поширений в усіх князівствах Київської Русі, зазнав деяких змін (має понад 200 різновидів), але весь час зберігає первісну основу. Окремі династичні роди в Україні вживали Тризуб аж до XV століття. Існує багато різних думок щодо значення Тризуба. Імовірно, що цей знак символізує триєдність та тривимірність світу, що пізніше трактовано християнством як єдність Бога-Батька, Бога-Духа і Бога-Духа Святого.

ГЕРБ
Наш герб — тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб — тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню несемо
Ми людям.
Н. Поклад

Справжній український прапор започаткований Михайлом Грушевським в УНР. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі Вищу Духовність. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати.

ПРАПОР
Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.
О. Олесь

23 роки українській державі, але це лише мить, незначна частина нашого минулого. І знову життя поставило перед нами випробування. Події останніх місяців примусили кожного українця відчути свою причетність до своєї країни, а також зрозуміти, що ми господарі на власній землі. Свідомість українців постійно змінюється. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонів національно свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свій демократичний вибір. Це рік єднання, пробудження і консолідації українського народу. Майдан став центром революції, місцем правди і свободи, площею добра, тепла, дружби, любові, братерства й гідності. Наші серця стали частиною могутнього серця. Наші голоси – нотами потужного гімну волі.

На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає. Саме за це зараз в АТО воюють сини-герої. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну.

Хочеться вірити, що здоровий глузд переможе, що настане мир. Про це мріють усі, про це співає Святослав Вакарчук:

О Боже єдиний, здійсни мою мрію, не діли нашу землю на Захід і Схід,

Бо всі ми єдині, усі ми сім я , в усіх нас одна Батьківщина, одна,

Одна і єдина, як вічна любов, за неї ще пращури лили свою кров.

За волю, за єдність боролись вони, щоб в вольній країні ми з вами росли.

За неї Шевченко ще в Бога благав, у віршах своїх він про неї писав,

Писав і благав у свого народу, щоб він не проспав України свободу,

Бо звір стоголовий уже не дрімає, і пазурі гострі у серце впинає.

Не дай йому, Боже, не дай розірвати, не дай, щоби брат йшов війною на брата,

Прожени той туман, що укутав усіх, щоб жити народ наш у спокої міг,

Щоби Україна завжди була вільна, завжди залишалась одна, неподільна.

І стяг синьо-жовтий здіймавсь аж до неба, а більше для щастя нічого не треба!

День матері

День матері — міжнародне свято. Вперше встановлене офіційно Конгресом США 8 травня 1914. Після Першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині.
З XVII по XIX століття у Великобританії відзначалася так зване «Материнська неділя» – четверта неділя Великого посту, присвячена вшануванню матерів по всій країні.
У США День матері вперше привселюдно був підтриманий відомою американською пацифісткою Джулією Уорд Хоув у 1872 році. «День матері», за версією Джулії Уорд, - день єдності матерів у боротьбі за мир у всьому світі. Концепція Джулії Уорд не знайшла широкої підтримки ні в США, ні в інших країнах.
У 1907 році американка Анна Джарвіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшанування матерів у пам'ять про свою матір. Ганна написала листи до державних установ, законодавчих органів і видатним особам з пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. У 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері офіційним святом. У 1914 році, президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом на честь усіх американських матерів.
Слідом за США другу неділю травня оголосили святом 23 країни (в тому числі: Бахрейн, Гонконг, Індія, Малайзія, Мексика, Нікарагуа, Об'єднані Арабські Емірати, Оман, Пакистан, Катар, Саудівська Аравія, Сингапур, Австралія, Україна та ін.). Крім того, понад 30 країн відзначають свято в інші дні.
У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні – цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.
Безумовно, День матері – це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.
Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.
В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.
В 2011 році День матері в Україні припадає на 8 травня.
МАМА – таке лагідне, ніжне слово, яке з трепетом на устах у кожного викликає різні емоції, а врешті – решт вони з’єднуються воєдине – рідне.
Різновид пісень, віршів, присвячених своїм матерям – це вихор почуттів, вкладених у кожне слово, в кожне речення, та велика вдячність за материнське тепло, яке починає гріти з першого серцебиття, коли ми знаходимося під серцем матері, і до кінця життя в спогадах про неї.
Життя складне, і ми боремося за кожен день свого існування, вирішуємо щоденні проблеми, які в кожного свої, але роки летять, і стомлене серце зупиняється, а серцебиття, подароване мамою, йде далі життям своїм.
Не оминуло це свято і мам учнів нашої школи, яким був присвячений святковий концерт.

Наш біль - Чорнобиль!

26 квітня — це не просто календарна дата, це символ, наповнений гіркотою подій, дата, яка розділила наше життя на ДО і ПІСЛЯ Чорнобиля.

Все далі і далі час віддаляє нас від тієї квітневої ночі 1986 року, з кожним роком все менше й менше лишається учасників ліквідації тієї страшної аварії, але забувати про їхній героїзм, героїзм усього українського народу ми не маємо права.

Першими, хто кинувся у бій з атомною стихією, були пожежні. Головний тягар ліг тоді саме на них. Адже від того, наскільки швидко та якісно вони вгамують вогонь, залежала доля чи не всієї планети. І вони ввійшли у вируюче полум'я. Вони чітко усвідомлювали небезпеку, але не відступили. Ціною власного життя зупинили "мирний" атом.

П'ять ліквідаторів з тих, хто першими вступили в бій з вогнем на ЧАЕС і отримали посмертно героя України.

Микола Ващук, командир. Його відділення проклало пожежний рукав на покрівлю ЧАЕС. Він працював на великій висоті в умовах високого рівня радіації, температури і задимленості. Завдяки рішучості пожежних поширення вогню у бік третього енергоблоку було зупинено.

Василь Ігнатенко, командир. Був у числі перших, хто піднявся на дах палаючого реактора. Боротьба з пожежами йшла на великій висоті - від 27 до 71,5 м. Василь виніс з вогню Миколу Ващука, Миколу Титенка і Володимира Тішуру, коли ті втратили свідомість із-за високої радіації.

Олександр Лелеченко, заступник начальника електричного цеху Чорнобильської АЕС. Після вибуху, оберігаючи молодих електриків, сам тричі ходив у електролізну. Не відключи він апаратуру, станція вибухнула б, як воднева бомба. Отримавши медичну допомогу, відпросився у лікарів на свіже повітря, а сам утік на енергоблок знову допомагати товаришам.

Микола Титенок, пожежний. Не маючи ні найменшого уявлення про те, що його чекає, прибув, як і товариші, в кептариках, без усякого захисту від радіації. Шматки радіоактивного графіту відкидав чобітьми і брезентовими рукавицями. Із-за високої температури пожежники зняли противогази в перші 10 хвилин. Без такої самовідданості викид радіації був би набагато більшим.

Володимир Тишура, старший пожежний. Був у числі тих, хто гасив реакторний зал - тут був максимальний рівень радіації. Вже через півгодини з'явилися перші уражені з числа пожежних. У них стало проявлятися блювання, «ядерна засмага», знімалася шкіра з рук. Вони отримали дози близько 1000-2000 мкР/год і більше (норма - до 25 мкР).

Вічна їм пам'ять. І нескінченна вдячність.

12 КВІТНЯ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ АВІАЦІЇ І КОСМОНАВТИКИ

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації, 12 квітня відзначається як Всесвітній день авіації та космонавтики.

Саме в цей день, 12 квітня 1961 року, громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, що тривав 108 хвилин.

Розвиток пілотованих польотів проходив поетапно з урахуванням досягнутих науково-технічних результатів і появи нових наукових, господарських і технічних завдань. Від перших пілотованих кораблів і орбітальних станцій до багатоцільових космічних пілотованих орбітальних комплексів — такий шлях, пройдений радянською пілотованою космонавтикою. Яскраві успіхи космонавтики є закономірним результатом самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.

Понад 50 років тому, у 1962 році, у космосі побував перший українець — Павло Попович, уродженець м. Узин на Київщині. Тоді відбулася в космосі зустріч між кораблем «Восток-3», пілотованим Андріяном Ніколаєвим, і «Восток-4» — Павлом Поповичем.

У 1997-му перший космонавт України Леонід Каденюк здійснив свій політ у складі спільного екіпажу на американському космічному кораблі «Коламбія». На борту шатла українець працював над біологічним експериментом щодо впливу невагомості на рослини. Цей політ супроводжувався широкою інформаційною кампанією в українській пресі. А Каденюк став відомий як перший українець у космосі.

В Україні цей День має назву День працівників ракетно-космічної галузі України і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, і святкується щороку 12 квітня.

Цікаве про космос

Червоний гігант – зірка Бетельгейзе, має діаметр більший, ніж орбіта руху Землі навколо Сонця.

19% сонячної енергії поглинається атмосферою, 47% – падає на Землю, а 34% – повертається у космос.

Тривалість повного сонячного затемнення не перевищує 7,5 хвилин; повного місячного затемнення – 104 хвилини.

Якби Земля оберталася у зворотний бік навколо своєї осі, то в році було б на дві доби менше.

Перший зоряний каталог склав Гіппарх в 150 році до н.е.

99% маси сонячної системи сконцентровано на Сонці.

Близько сорока нових зірок з’являється в нашій Галактиці кожен рік.

Висота вулкана Нікс Олімпік, що знаходиться на Марсі, – більше 20 км.

Коли ми дивимося на найвіддаленішу з видимих зірок, ми дивимося на 4 мільярди років у минуле. Світло від неї, переміщаючись зі швидкістю майже в 300 тис. км/с, досягає нас лише через багато років.

За 10 хвилин космічний корабель може сфотографувати до 1 млн. км² земної поверхні, в той час як з літака таку поверхню знімають за 4 роки, а географам і геологам було б потрібно для цього не менше 80 років.

Єдина подружня пара, що літала у космос – американські астронавти Джен Девіс і Марк Лі, які входили до складу екіпажу човника "Ендевер". Відбувалося це 12-20 вересня 1992 року.

Автомобілю, що рухається із середньою швидкістю 60 миль на годину, було б потрібно приблизно 48 млн. років, щоб досягти найближчої до нас зірки (після Сонця) Проксими Центавра.

12 млрд. років – такий вік найстаріших галактик, сфотографованих космічним телескопом "Хаббл".

За останні 500 років маса Землі збільшилася на мільярд тонн за рахунок космічної речовини.

Південний Хрест – найменше сузір’я на небі, але в ньому найбільша концентрація яскравих зірок.

Відстань до найближчої (після Сонця) від нас зірки (Проксима Центавра) – 4,24 світлових роки.

Найменша планета Сонячної системи – Плутон, найбільша – Юпітер.

Всі планети Сонячної системи могли б поміститися усередині планети Юпітер.

Тиск у центрі Землі в 3 млн. разів вищий, ніж тиск у земній атмосфері.

Тривалість першого виходу в космос (Леонов) становила 12 секунд.

За одну хвилину Сонце виробляє більше енергії, ніж вся Земля витрачає за рік.

За весь час існування станції "Мир" на ній побувало 135 осіб з 11 країн.

На борту станції "Мир" знаходиться понад 14 тонн різної дослідницької апаратури.

Загальна маса станції "Мир" з двома пристикованим кораблями складає більше 36 тонн.

Тривалість одного "року" на планеті Плутон – 247,7 земних років.

Перший космічний політ Юрія Гагаріна тривав рівно 1 година 48 хвилин.

2,5 км – максимальна товщина крижаного покриву на північному полюсі Марса.

Орбітальна станція "Мир" була виведена на орбіту 20 лютого 1986 року.

Астероїди 4147, 4148, 4149 і 4150 названі на честь "Бітлз": Джоном Ленноном, Полом Маккартні, Джорджом Харрісоном і Рінго Старом відповідно.

Якщо наповнити чайну ложку речовиною, з якої складаються нейтронні зірки, то її вага буде дорівнювати приблизно 110 мільйонам тонн!

Найбільший місячний кратер, видимий із Землі, називається Бейлі або "поле загибелі". Він має площу приблизно в 26 тис. квадратних миль.

Першою темношкірою людиною, яка полетіла у космос був Гуйон Блуфо-молодший, який входив до складу екіпажу третього польоту "Челінджера" (30 серпня 1983 року).

Земля – єдина планета, названа не на честь бога.

Перші карти Місяця виготовив у 1609 році Томас Харріот.

Керолін Шумахер відкрила 32 комети і понад 800 астероїдів.

Найвища температура на Місяці – 117 градусів Цельсія.

Атмосфера Марса на 95% складається з вуглекислого газу.

Найнижча температура на Місяці -164 градуси за Цельсієм.

Перша обсерваторія була побудована в Південній Кореї.

Найвища гора на Місяці має висоту 11 500 метрів.

Найгарячіша планета Сонячної системи – Венера.

Найбільший у світі планетарій знаходиться у Москві.

Гори на Марсі досягають висоти 20-25 кілометрів.

Планету Уран видно із Землі неозброєним оком.

З дванадцяти найяскравіших зірок, Капела – найбільш північна.

Нічна температура на Місяці досягає -150 градусів Цельсія.

Кожну добу на Землю падає близько 200 тисяч метеоритів.

Щоб сонячне світло досяло Землі потрібно близько 8,5 хвилин.

Якщо протягнути павутину до найближчої до нас зірки в сузір’ї Центавра, то вона важила б 500 тисяч тонн.

Близько 27 тонн космічного пилу падає на Землю кожен день. За рік більше 10 тис. тонн пилу приземляється на Землю.

Площа сонячної поверхні розміром з поштову марку світить з такою ж енергією, як і 1,5 млн. свічок.

Астрономи вважають, що у Всесвіті на кожен атом речовини припадає приблизно 400 літрів космічного простору.

Нейтронні зірки є найсильнішими магнітами у Всесвіті. Магнітне поле нейтронної зірки в мільйон мільйонів разів більше, ніж магнітне поле Землі.

Ганімед, найбільший з супутників планети Юпітер за своїми розмірами перевершує планету Меркурій. Діаметр Ганімеда складає приблизно 5 269 кілометрів.

День на планеті Меркурій вдвічі довший ніж рік. Меркурій обертається навколо своєї осі дуже повільно, а один оберт навколо Сонця займає трохи менше 88 днів.

За весь час запусків супутників у космос тільки один із них був знищений зіткненням із метеоритом (супутник Європейського Космічного Агенства "Olympus" у 1993 році).

Діаметр Місяця – 3476 кілометрів.

На Венері доба довша року.

Земля важить приблизно 600 трильйонів тонн.

Місяць легший за Землю у 80 разів.