Наш біль - Чорнобиль!




26 квітня — це не просто календарна дата, це символ, наповнений гіркотою подій, дата, яка розділила наше життя на ДО і ПІСЛЯ Чорнобиля.

Все далі і далі час віддаляє нас від тієї квітневої ночі 1986 року, з кожним роком все менше й менше лишається учасників ліквідації тієї страшної аварії, але забувати про їхній героїзм, героїзм усього українського народу ми не маємо права.

Першими, хто кинувся у бій з атомною стихією, були пожежні. Головний тягар ліг тоді саме на них. Адже від того, наскільки швидко та якісно вони вгамують вогонь, залежала доля чи не всієї планети. І вони ввійшли у вируюче полум'я. Вони чітко усвідомлювали небезпеку, але не відступили. Ціною власного життя зупинили "мирний" атом.

П'ять ліквідаторів з тих, хто першими вступили в бій з вогнем на ЧАЕС і отримали посмертно героя України.

Микола Ващук, командир. Його відділення проклало пожежний рукав на покрівлю ЧАЕС. Він працював на великій висоті в умовах високого рівня радіації, температури і задимленості. Завдяки рішучості пожежних поширення вогню у бік третього енергоблоку було зупинено.
      

                              

Василь Ігнатенко, командир. Був у числі перших, хто піднявся на дах палаючого реактора. Боротьба з пожежами йшла на великій висоті - від 27 до 71,5 м. Василь виніс з вогню Миколу Ващука, Миколу Титенка і Володимира Тішуру, коли ті втратили свідомість із-за високої радіації.


Олександр Лелеченко, заступник начальника електричного цеху Чорнобильської АЕС. Після вибуху, оберігаючи молодих електриків, сам тричі ходив у електролізну. Не відключи він апаратуру, станція вибухнула б, як воднева бомба. Отримавши медичну допомогу, відпросився у лікарів на свіже повітря, а сам утік на енергоблок знову допомагати товаришам.


Микола Титенок, пожежний. Не маючи ні найменшого уявлення про те, що його чекає, прибув, як і товариші, в кептариках, без усякого захисту від радіації. Шматки радіоактивного графіту відкидав чобітьми і брезентовими рукавицями. Із-за високої температури пожежники зняли противогази в перші 10 хвилин. Без такої самовідданості викид радіації був би набагато більшим.


Володимир Тишура, старший пожежний. Був у числі тих, хто гасив реакторний зал - тут був максимальний рівень радіації. Вже через півгодини з'явилися перші уражені з числа пожежних. У них стало проявлятися блювання, «ядерна засмага», знімалася шкіра з рук. Вони отримали дози близько 1000-2000 мкР/год і більше (норма - до 25 мкР).


Вічна їм пам'ять. І нескінченна вдячність.



12 КВІТНЯ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ АВІАЦІЇ І КОСМОНАВТИКИ

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації, 12 квітня відзначається як Всесвітній день авіації та космонавтики. 
    Саме в цей день, 12 квітня 1961 року, громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, що тривав 108 хвилин.
    Розвиток пілотованих польотів проходив поетапно з урахуванням досягнутих науково-технічних результатів і появи нових наукових, господарських і технічних завдань. Від перших пілотованих кораблів і орбітальних станцій до багатоцільових космічних пілотованих орбітальних комплексів — такий шлях, пройдений радянською пілотованою космонавтикою. Яскраві успіхи космонавтики є закономірним результатом самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.
    Понад 50 років тому, у 1962 році, у космосі побував перший українець — Павло Попович, уродженець м. Узин на Київщині. Тоді відбулася в космосі зустріч між кораблем «Восток-3», пілотованим Андріяном Ніколаєвим, і «Восток-4» — Павлом Поповичем.
     У 1997-му перший космонавт України Леонід Каденюк здійснив свій політ у складі спільного екіпажу на американському космічному кораблі «Коламбія». На борту шатла українець працював над біологічним експериментом щодо впливу невагомості на рослини. Цей політ супроводжувався широкою інформаційною кампанією в українській пресі. А Каденюк став відомий як перший українець у космосі.
     В Україні цей День має назву День працівників ракетно-космічної галузі України і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, і святкується щороку 12 квітня.





Цікаве про космос
Червоний гігант – зірка Бетельгейзе, має діаметр більший, ніж орбіта руху Землі навколо Сонця.
19% сонячної енергії поглинається атмосферою, 47% – падає на Землю, а 34% – повертається у космос.
Тривалість повного сонячного затемнення не перевищує 7,5 хвилин; повного місячного затемнення – 104 хвилини.
Якби Земля оберталася у зворотний бік навколо своєї осі, то в році було б на дві доби менше.
Перший зоряний каталог склав Гіппарх в 150 році до н.е.
99% маси сонячної системи сконцентровано на Сонці.
Близько сорока нових зірок з’являється в нашій Галактиці кожен рік.
Висота вулкана Нікс Олімпік, що знаходиться на Марсі, – більше 20 км.
Коли ми дивимося на найвіддаленішу з видимих зірок, ми дивимося на 4 мільярди років у минуле. Світло від неї, переміщаючись зі швидкістю майже в 300 тис. км/с, досягає нас лише через багато років.
За 10 хвилин космічний корабель може сфотографувати до 1 млн. км² земної поверхні, в той час як з літака таку поверхню знімають за 4 роки, а географам і геологам було б потрібно для цього не менше 80 років.
Єдина подружня пара, що літала у космос – американські астронавти Джен Девіс і Марк Лі, які входили до складу екіпажу човника "Ендевер". Відбувалося це 12-20 вересня 1992 року.
Автомобілю, що рухається із середньою швидкістю 60 миль на годину, було б потрібно приблизно 48 млн. років, щоб досягти найближчої до нас зірки (після Сонця) Проксими Центавра.
12 млрд. років – такий вік найстаріших галактик, сфотографованих космічним телескопом "Хаббл".
За останні 500 років маса Землі збільшилася на мільярд тонн за рахунок космічної речовини.
Південний Хрест – найменше сузір’я на небі, але в ньому найбільша концентрація яскравих зірок.
Відстань до найближчої (після Сонця) від нас зірки (Проксима Центавра) – 4,24 світлових роки.
Найменша планета Сонячної системи – Плутон, найбільша – Юпітер.
Всі планети Сонячної системи могли б поміститися усередині планети Юпітер.
Тиск у центрі Землі в 3 млн. разів вищий, ніж тиск у земній атмосфері.
Тривалість першого виходу в космос (Леонов) становила 12 секунд.
За одну хвилину Сонце виробляє більше енергії, ніж вся Земля витрачає за рік.
За весь час існування станції "Мир" на ній побувало 135 осіб з 11 країн.
На борту станції "Мир" знаходиться понад 14 тонн різної дослідницької апаратури.
Загальна маса станції "Мир" з двома пристикованим кораблями складає більше 36 тонн.
Тривалість одного "року" на планеті Плутон – 247,7 земних років.
Перший космічний політ Юрія Гагаріна тривав рівно 1 година 48 хвилин.
2,5 км – максимальна товщина крижаного покриву на північному полюсі Марса.
Орбітальна станція "Мир" була виведена на орбіту 20 лютого 1986 року.
Астероїди 4147, 4148, 4149 і 4150 названі на честь "Бітлз": Джоном Ленноном, Полом Маккартні, Джорджом Харрісоном і Рінго Старом відповідно.
Якщо наповнити чайну ложку речовиною, з якої складаються нейтронні зірки, то її вага буде дорівнювати приблизно 110 мільйонам тонн!
Найбільший місячний кратер, видимий із Землі, називається Бейлі або "поле загибелі". Він має площу приблизно в 26 тис. квадратних миль.
Першою темношкірою людиною, яка полетіла у космос був Гуйон Блуфо-молодший, який входив до складу екіпажу третього польоту "Челінджера" (30 серпня 1983 року).
Земля – єдина планета, названа не на честь бога.
Перші карти Місяця виготовив у 1609 році Томас Харріот.
Керолін Шумахер відкрила 32 комети і понад 800 астероїдів.
Найвища температура на Місяці – 117 градусів Цельсія.
Атмосфера Марса на 95% складається з вуглекислого газу.
Найнижча температура на Місяці -164 градуси за Цельсієм.
Перша обсерваторія була побудована в Південній Кореї.
Найвища гора на Місяці має висоту 11 500 метрів.
Найгарячіша планета Сонячної системи – Венера.
Найбільший у світі планетарій знаходиться у Москві.
Гори на Марсі досягають висоти 20-25 кілометрів.
Планету Уран видно із Землі неозброєним оком.
З дванадцяти найяскравіших зірок, Капела – найбільш північна.
Нічна температура на Місяці досягає -150 градусів Цельсія.
Кожну добу на Землю падає близько 200 тисяч метеоритів.
Щоб сонячне світло досяло Землі потрібно близько 8,5 хвилин.
Якщо протягнути павутину до найближчої до нас зірки в сузір’ї Центавра, то вона важила б 500 тисяч тонн.
Близько 27 тонн космічного пилу падає на Землю кожен день. За рік більше 10 тис. тонн пилу приземляється на Землю.
Площа сонячної поверхні розміром з поштову марку світить з такою ж енергією, як і 1,5 млн. свічок.
Астрономи вважають, що у Всесвіті на кожен атом речовини припадає приблизно 400 літрів космічного простору.
Нейтронні зірки є найсильнішими магнітами у Всесвіті. Магнітне поле нейтронної зірки в мільйон мільйонів разів більше, ніж магнітне поле Землі.
Ганімед, найбільший з супутників планети Юпітер за своїми розмірами перевершує планету Меркурій. Діаметр Ганімеда складає приблизно 5 269 кілометрів.
День на планеті Меркурій вдвічі довший ніж рік. Меркурій обертається навколо своєї осі дуже повільно, а один оберт навколо Сонця займає трохи менше 88 днів.
За весь час запусків супутників у космос тільки один із них був знищений зіткненням із метеоритом (супутник Європейського Космічного Агенства "Olympus" у 1993 році).
Діаметр Місяця – 3476 кілометрів.
На Венері доба довша року.
Земля важить приблизно 600 трильйонів тонн.
Місяць легший за Землю у 80 разів.



2 квітня - Всесвітній день дитячої книги

Міжнародний день дитячої книги - свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку (починаючи з 1967 р) 2 квітня  — в день народження великого казкаря Ганса Хрістіана Андерсена. Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.


Кожного року це свято відзначається і у нашій школі.
Традицією стала казкова вікторина серед учнів початкових класів, а також виставка художньої літератури.